Дермографічна кропив'янка

Алергія може проявлятися у вигляді різних ознак. Найпоширенішою є утворення висипу на поверхні шкіри.

Спровокувати великі пухирі та почервоніння можуть багато чинників. Якщо відзначається механічний вплив на покриви, розвивається дермографічна кропив'янка, яку в народі помилково називають демографічною. Вона має низку відмінних ознак, тому встановлення діагнозу не складе особливих труднощів.

Характеристика та особливості захворювання

У разі подразнення шкіри будь-яким механічним чинником розвивається дермографічна кропив'янка. Незважаючи на явну вираженість симптоматики, захворювання не є заразним і не передається іншим людям.

Визначити розвиток патології не становить особливих труднощів. У місці зіткнення покривів із подразнювальною речовиною відзначається поява висипу і пухирів. При цьому, як видно на фото, висипання повторюють напрямок спричиненого впливу.

За дермографічної кропив'янки на шкірі залишаються сліди, напрямок яких повторює вектор руху подразнювального фактора

Виділяють кілька форм кропив'янки:

• білий дермографізм;
• дермографізм червоного типу;
• фолікулярну форму;
• холодозалежний дермографізм.

Ознаки захворювання можуть з'явитися в разі подразнення шкірних покривів. Тоді йдеться про алергічну кропив'янку. За ідіопатичного виду причини виникнення можуть залишатися невиявленими. Часто лікарі пов'язують це із соматичними захворюваннями.

Незважаючи на стрімкість прояву симптоматики, хвороба піддається лікуванню. Шкірні покриви відновлюються за умови виключення шкідливого чинника.

Часто висипання з'являються в місцях, які стикаються з одягом із грубих тканин

Дермографічна кропив'янка вважається однією з поширених форм алергічної реакції. Схильні до її виникнення близько 60% людей усього світу. Симптоми можуть з'явитися при впливі на шкіру:

• тертя або тиску;
• тепла;
• холоду;
• сонячних променів;
• води.

Місце контакту має чіткі обриси. Воно являє собою почервоніння, рубці та висип.

Чому з'являється кропив'янка?

Причини виникнення дермографічного висипу можуть бути різними. Серед поширених чинників виділяють тертя, тиск або інший механічний вплив на шкіру. Також висока ймовірність появи симптомів унаслідок впливу на покриви теплих і холодних предметів, сонця і води.

Лікарі зазначають, що найчастіше кропив'янка розвивається при носінні одягу з грубими швами. Якщо вони тісно прилягають до шкіри, висока ймовірність натирання. Аналогічний вплив чинять ремені сумок.

Поширеним симптомом є сильний свербіж шкіри

Призвести до розвитку захворювання може і підвищене тертя під час купання мочалкою, а також рушником після водних процедур. Також страждають від захворювання люди, які розчісують поверхню травмованої комахами, одягом і сонцем шкіри.

Проявитися ознаки патології можуть не у всіх. У більшості випадків від кропив'янки страждають люди, які мають:

• спадкову схильність;
• підвищену чутливість шкірних покривів;
• знижений імунний захист організму;
• дисбактеріоз кишечника;
• ураження глистами;
• хронічні та гострі інфекційні захворювання.

Також впливають на виникнення патології прийом лікарських препаратів і стресові ситуації.

Симптоматика

При механічному подразненні покривів відзначається вироблення гістаміну в епідермальному шарі. У цей момент проявляються перші симптоми на поверхні шкіри, що зазнає впливу. Серед основних проявів виділяють миттєве почервоніння і формування висипу.

На шкірі людини утворюються подовженої форми пухирі. Вони мають лінійну спрямованість і повторюють вектор негативного впливу на покриви.
Супроводжується висип сильним свербінням і печінням. Людина може розчісувати покриви, що призводить до поширення пухирів.

Висип може самостійно минути після виключення контакту з подразнювальною речовиною

Реакція на шкірі може бути двох видів. У першому випадку вона має негайний характер. Симптоми проявляються одразу ж після того, як на шкіру натиснули або її розтерли.

У другому випадку доводиться стикатися з уповільненим видом реакції. Ознаки проявляються через кілька годин після здійсненого впливу.

Якщо людина буде відчувати стрес, то симптоматика може розвиватися сильніше. У цьому разі потрібна триваліша терапія.

Діагностичні заходи

Для встановлення діагнозу пацієнту потрібно звернутися до дерматолога, алерголога або імунолога. Вони легко за зовнішніми проявами встановлять захворювання. Для збору анамнезу хворому потрібно буде розповісти про момент появи перших ознак, кратність виникнення висипу, умови роботи. Також варто згадати, які продукти харчування вживали останнім часом, чи приймали лікарські препарати та чи були перенесені захворювання.

Для постановки діагнозу лікар оцінює стан шкірних покривів і проводить проби на визначення алергену

Щоб визначити алерген, потрібне більш серйозне обстеження. Спочатку лікар має оглянути шкірні покриви для виключення інших захворювань. Також потрібна пальпація лімфовузлів.

На наступному етапі проводяться лабораторні обстеження. Людині потрібно здати:

• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• кал;
• кров на визначення рівня ШОЕ;
• клітини шкіри для біопсії;
• печінкові проби.

Виявлення алергену проводиться під час виконання шкірних тестів. На поверхню шкіри впливають різними подразниками.

Під контролем дермографометра здійснюється вплив тупим предметом. Через деякий час лікар оцінює стан шкірної смуги.

Якщо підозрюється кропив'янка від натискання, то на 20 хвилин підвішується вантаж вагою близько семи кілограмів. Він кріпиться до стегнової або плечової ділянки.

Впливати на покриви можна ультрафіолетовими променями, теплим (45-48°С) предметом, шматочком льоду. Також поширені аплікаційні проби, під час яких на поверхню наносяться різні алергени.

Зовнішні засоби допомагають зняти симптоматику захворювання

Додатково може знадобитися консультація вузьких фахівців. Вони мають диференціювати кропив'янку з іншими захворюваннями. Так, гастроентеролог виключає гастрит, паразитолог - ураження гельмінтами. Ендокринолог має оцінити стан і функціонування щитоподібної залози, а також рівень цукру в крові. Імунолог загалом перевіряє роботу імунного захисту організму.

Після встановлення точного діагнозу можна почати лікувати кропив'янку. Дермографічна форма легко піддається терапії.

Лікування захворювання

Лікування дермографічної кропив'янки потрібне в рідкісних випадках. Адже симптоми можуть самостійно минути після виключення негативного впливу на покриви. Але в разі розвитку важкої форми потрібна особлива терапія.

Перша допомога

Деякі хворі лякаються появи явних ознак порушень на шкірі. Тому вони не знають, що робити в такій ситуації.

Важливо повністю виключити механічний вплив на покриви. У цей же момент потрібен одноразовий прийом антигістамінного засобу, наприклад, Супрастину, Тавегілу.

За перших проявів кропив'янки необхідно прийняти антигістамінний препарат

Щоб зняти свербіж шкіри, можна прикласти холод до ураженої шкіри. Для цього кілька кубиків загортаються в серветку. Важливо, щоб у пацієнта не було алергії на холод. Також протизапальну дію має ромашковий відвар (два пакетики на склянку води), у якому змочується марля.

Лікарські препарати

Для блокування вироблення в організмі гістаміну призначаються Н1 антигістамінні блокатори. Вони усувають основні ознаки захворювання, після чого пацієнти відчувають полегшення. Але шрами, рубці та пухирі можуть залишатися на шкірі протягом кількох місяців.

Серед найефективніших препаратів цього напряму виділяють:

• Цетиризин;
• Зіртек;
• Кларинекс;
• Бенадрил.

Псило-бальзам має у складі дифенгідрамін, який бореться зі свербінням шкіри та запаленням

Якщо ж ці препарати виявилися безрезультатними, то потрібен прийом Н2 блокаторів. До них належать Зантак, Тагамет, Бриканіл.

Додатково пацієнту можуть призначити й інші засоби терапії. Якщо організм стійкий до антигістамінів, можна прийняти оральні стероїди, наприклад, Преднізолон. Поліпшення може настати під час використання ультрафіолетового опромінення. У разі розвитку захворювання на тлі стресу знадобиться вживання седативних препаратів і антидепресантів.

Рекомендується наносити і зовнішні засоби. Вони ліквідують свербіж, подразнення і почервоніння. Варто звернути увагу на:

• Феністил-гель;
• Незулін;
• Драполен;
• гелі з алое в складі.

Для відновлення стану організму можна випивати 200 мл соку моркви на добу

Народна терапія

Для усунення симптоматики захворювання потрібне використання народних засобів. Іноді вони виявляються дієвішими за традиційні препарати в плані ліквідації ознак кропив'янки.

• Чайну ложку череди заливають 200 мл води. Після настоювання відвар можна приймати протягом дня замість чаю.
• Рекомендується вживати відвар із кропиви (чайна ложка на склянку окропу) з доданим у нього соком лимона (чайна ложка). Пити його необхідно вранці та ввечері.
• Ефективним вважається сік моркви та буряка. На день можна вживати не більше 200 мл.
• Впоратися із симптомами допоможе сік селери. До п'яти разів на день можна приймати його по чайній ложці. Також рекомендується змащувати складом рубці та шрами.
• Корисним вважається відвар із водорості ряски. Для його приготування чайна ложка рослини заливається склянкою окропу і настоюється протягом півгодини.

Дермографічна кропив'янка легко усувається при ліквідації шкідливого впливу на шкіру. Але, якщо причиною її виникнення стали внутрішні порушення, впоратися з патологією буде складніше.