Еритематозний висип

За фізіологічного впливу або патологічних процесів в організмі з'являються еритематозні висипи. Він може самостійно швидко усунутися після закінчення гострої стадії або зберегтися на тривалий час у разі появи хронічної форми.

Висип може виступати як самостійне захворювання або свідчити про негативні патологічні процеси в організмі. Найчастіше утворення одного й того ж виду сигналізують про розвиток порушення різного характеру.

Особливості та причина виникнення висипань

Еритема являє собою патологічний стан шкірного покриву і слизової оболонки. Вона з'являється при розширенні капілярів. На поверхні утворюються поодинокі або множинні плями, що мають червоний або рожевий відтінок. Розмір їх може варіюватися.

Виділяють два основних види еритеми, які можуть проявитися у людини. Фізіологічна форма має короткочасний характер і не відображає порушень в організмі.

Вона проявляється при:

• порушеному психоемоційному стані (сором, радість);
• вегетативно-судинних змінах (клімакс);
• вплив фізичного фактора або температури;
• контакт із подразнювальними речовинами;
• прийом лікарських препаратів, які розширюють судини.

Еритеми представлені у вигляді червоних великих плям на поверхні шкіри

Еритематозний висип може також бути симптомом патологічного стану. У цьому випадку він провокується:

• загальними інфекційними захворюваннями;
• патологіями шкірного покриву інфекційного та неінфекційного характеру;
• аутоімунними хворобами сполучної тканини;
• соматичними патологіями;
• вагітністю;
• опроміненням ультрафіолетом;
• тепловими та електропроцедурами.

Захворювання часто зустрічається у молодих людей, які мають генетичну схильність до нього. При цьому виділення за статевою ознакою не відбувається. Висип може мати багатофакторний характер. У цьому разі він проявляється при впливі кількох ознак відразу.

Неінфекційні форми

Усі еритематозні висипання діляться на дві групи. Перші становлять інфекційну форму, а другі мають неінфекційне походження. Ця класифікація допомагає не тільки провести диференціальну діагностику, а й призначити правильне лікування.

Якщо відзначається реакція організму на зовнішнє подразнення або алерген, йдеться про неінфекційну еритему. Виділяють кілька видів висипань.

У разі впливу на поверхню шкіри інфрачервоних променів або тепла можуть з'явитися плями. Вони не вважаються повноцінним опіком, а являють собою дерматоз. На поверхні шкіри з'являються сітчасті або пігментні утворення.

У разі тривалого впливу рентгенівських променів з'являються затемнення на шкірі

Рентгенівська еритема утворюється, якщо на покриви протягом тривалого часу впливають електромагнітні хвилі та рентгенівські промені. У місці опромінення проявляється запальний процес у вигляді червоної плями. Зберігатися вона може протягом 10 днів. Після цього відзначається затемнення ділянки і забарвлення її в коричневий колір. Іноді можна відзначити дрібнопластинчасте лущення.

Еритема може бути ідіопатичною, що підноситься, і симптоматичною. На шкірі відзначається васкуліт з появою яскраво-рожевих вузлів. Вони мають ціанотичний відтінок і зливаються в бляшки із запалим центром.

Ідіопатична форма з'являється без видимих причин і відрізняється спадковим характером. Якщо йдеться про симптоматичні прояви, то завжди виявляється алергія на лікарські препарати або хронічні інфекції. Також нерідко відзначаються системні захворювання.

Інфекційні форми

У дерматології особливу увагу приділяють інфекційним формам еритем. Вони практично завжди проявляються разом з підвищенням температури тіла та іншими формами інтоксикації. З цього правила виділяють винятки, за яких ураження є хронічним і слабко протікає.

У дитячому віці інфекційна еритема часто вражає сідниці

Захворювання, за яких утворюється еритематозний висип, виокремлено у дві основні групи. Перші являють собою власне еритему, за якої плями зливаються й утворюють суцільне поле. Друга група включає в себе шкірні патології, що відрізняються місцевим почервонінням і запаленням.

Незважаючи на те, що еритема має інфекційний характер, контактний варіант її передачі виключений. Тому людина з висипаннями не є небезпечною для оточуючих.

У дітей

У дитячому віці найбільш поширені чотири види інфекційного ураження організму. До них відносять кір, краснуху, скарлатину та інфекційний мононуклеоз.

Часто зустрічається патологія, за якої в організм проникає парвовірус. Він спричиняє різні симптоми, зокрема біль у горлі, нежить, діарею та підвищення температури тіла.

Через два дні після проникнення на шкірі з'являються висипання. Елементи можуть зливатися один з одним в єдину пляму яскраво-червоного відтінку. При цьому носогубний трикутник залишається недоторканим.

Висипання можуть відрізнятися залежно від причини їхньої появи

Через три дні висип поширюється по тілу. Він покриває:

Утворення можуть залишатися на шкірі до півтора місяця. Але в середньому вони минають за два тижні.
У разі тяжкого ураження можна відзначити збільшення розмірів печінки та селезінки. Також можуть з'явитися хрипи в легенях, множинне збільшення лімфатичних вузлів.

Поліформна ексудативна

Ця форма еритеми з'являється при проникненні в організм вірусу простого герпесу. Також висипання відзначаються під час прийому антибіотиків (пеніциліну, сульфаніламіду), протисудомних, контрацептивів. Супроводжується реакція інтоксикацією, погіршенням стану і підйомом температури тіла до високих позначок.

Висипання з'являються на п'ятий день і досягають у розмірі 1.5 см. З ростом вони зливаються, утворюючи кільце. У центральному відділі утворення забарвлення менш інтенсивне. Серед місць локалізації виділяють згини кінцівок.

Герпетичні висипання часто локалізуються на нижніх кінцівках

Елементи можуть бути не схожими один на одного, що відрізняє цю форму висипу від інших. На шкірі можна зустріти:

• плями;
• папули;
• бульбашки із серозним включенням;
• виразки.

За серйозних патологій утворення з'являються на слизових оболонках і можуть призвести до значного набряку тканин.

Вузлувата

Така форма висипань може свідчити про появу різних захворювань. До них належать:

• ревматизм;
• туберкульоз;
• бруцельоз;
• туляремію;
• інфекційний мононуклеоз;
• стрептококове ураження.

Захворювання протікає в період від 14 до 45 днів. Спочатку у пацієнта поступово піднімається температура тіла, а також з'являються симптоми інтоксикації. Далі збільшується селезінка і розвивається поліаденіт. До п'ятого дня утворюються висипання, а температура сягає позначки 40°С.

Висипання мають симетричне розташування і локалізуються в ділянці зап'ясть, колінних суглобів, передпліч і гомілок. У ділянці ураження відзначається сильний больовий синдром.

Вузлові утворення мають чіткі межі та розміри до п'яти сантиметрів. Вони підносяться над поверхнею шкіри. Коли висипання зливаються, вони мають неправильні обриси.

Шкіра в ділянці вузлів перебуває в напрузі. Забарвлення її багряне або яскраво-червоне. Коли висипання розсмоктуються, вона синіє, жовтіє.

Вузлуваті утворення значно підносяться над поверхнею шкіри

Раптова

Висипання провокуються проникненням в організм аденовірусу. Спочатку виникає озноб, загальна інтоксикація. Після різкої гіпертермії та зниження температури утворюються плямисто-папульозні висипання блідо-рожевого відтінку. Їхній діаметр сягає 5 міліметрів. Навколо відзначається бліда шкіра.

Найчастіше висип локалізується на спині. За кілька годин він поширюється на грудну клітку і живіт, шию, потилицю, обличчя і кінцівки. Через кілька днів покриви відновлюють колишній вигляд.

Як упоратися з висипом?

Методи лікування мають ґрунтуватися на виді захворювання, що спровокувало висипання. Обов'язково необхідно санувати хронічні вогнища.

Відмовитися необхідно від будь-якого впливу на організм. Але в деяких випадках, наприклад, за вузлуватої форми, рекомендуються:

• магнітотерапія;
• фонофорез;
• лазеротерапія;
• ультрафіолетове опромінення.

У деяких випадках потрібне використання антибіотиків для усунення висипань

Якщо висип перебуває в легкій стадії, то потрібне симптоматичне лікування за допомогою антигістамінів, ангіопротекторів.

За тяжкого перебігу потрібна дезінтоксикація, прийом глюкокортикостероїдів, антибіотиків.

Якщо на поверхні шкіри утворюються ерозії, то можна застосовувати антисептичні розчини, місцеві засоби з антибіотиками та кортикостероїдами.

Варто пам'ятати, що еритематозний висип рідко виникає сам по собі. Важливо якнайшвидше виявити та виключити провокувальний чинник.